В останні роки маленькі діти дедалі частіше стали потрапляти до лікарень з гострими проявами ацетонемічного синдрому. Зазвичай настільки драматичному розвитку подій передують епізоди нездужання, схожі на ознаки розладу травлення. Їх і лікують батьки, а коли в черговий раз дитині стає зовсім погано і з рота у неї з’являється сильний запах ацетону – телефонують у швидку допомогу. Як правило, ця патологія виникає у дітей віком до 11-13 років, а у більш старшому віці її не буває.
Які основні причини появи запаху ацетону в дітей?
Головною причиною ацетонемічного синдрому є порушення обміну речовин, пов’язане з віковою незрілістю у малюків органів травлення, особливо печінки і підшлункової залози. Якщо дитина харчується неправильно, наприклад, їсть жирні м’ясні страви, копчену ковбасу, кондитерські вироби з кремом та інші промислово виготовлені продукти з чужорідними білками, барвниками, консервантами та іншу «дорослу» їжу, то рано чи пізно це може призвести до ацетонемічного кризу. Справа в тому, що у маленьких дітей через вікову недостатність запасу глікогену в печінці виникає брак вуглеводів, насамперед глюкози, яка є універсальним джерелом енергії. Підвищені енерговитрати організму, наприклад під час перетравлення важкої їжі, стресу, фізичного навантаження, інфекційного захворювання, призводять до посилення розщеплення жирів. При цьому в печінку надходить дуже багато жирних кислот, які метаболізуються з утворенням кетонових тіл (зокрема, ацетону), і вони справляють токсичний вплив на нервову систему.
Запах ацетону з рота в дітей
Характерний запах ацетону з рота дитини може з’явитися не з першого разу, а внаслідок систематичного неправильного харчування (ацетоном пахне і сеча). У гострому періоді ацетонемічного синдрому малюка мучить блювання, що виникає через приблизно рівні проміжки часу, у нього підвищується температура тіла, інколи до високих значень, є ознаки зневоднення та інтоксикації організму (блідість шкіри, характерний нездоровий рум’янець), біль у животі, розлад шлунка (діарея). Спочатку дитина занадто неспокійна, а згодом, навпаки, млява.
Наскільки це небезпечно?
Ацетонемічний синдром небезпечний тим, що значно порушує самопочуття дитини. Наслідком частого блювання може стати тяжке зневоднення. У таких випадках дитина може потрапити не просто до лікарні, а до відділення інтенсивної терапії (реанімації).
Що робити при появі запаху ацетону в дитини? Яке є лікування?
Запах ацетону з рота дитини як ознака порушення обміну речовин може з’явитися не відразу. Спочатку домінують симптоми порушення травлення, тому мами купують препарати для його нормалізації, наприклад сорбенти. Однак найкращий спосіб лікування ацетонемічного синдрому – це сувора дієта.
При блюванні й появі запаху ацетону в дитини нічого особливого робити не треба: у перший день малюк має поголодувати. Його потрібно лише випоювати солодким чаєм з лимоном, лужними негазованими мінеральними водами, розчином фруктози, відваром сухофруктів, комплексним засобом з електролітами (БіоГая ОРС). Не варто давати дитині пити відразу багато рідини – це може спричинити блювання. Поїти її потрібно по 1 чайній ложці кожні 5 хвилин, чергуючи напої. На добу дитина повинна випити не менш як 100 мл рідни на 1 кг маси тіла. Коли блювання припиниться, можна дати малюку сухарик або галетне печиво. У наступні дні потрібно також багато пити. Залежно від самопочуття та апетиту до раціону дитини можна додати печене яблуко, рідку протерту кашу на воді. Подальше розширення дієти включає нежирний овочевий суп без пасерування, картопляне пюре на воді, каші (гречана, вівсяна, рисова), відварну морську рибу, суп з фрикадельками з яловичини, індички, омлет, кефір, страви на пару.
Застосування БіоГая ОРС при ацетонемічному синдромі дає добрі результати, особливо у дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, адже це комбінація пробіотика (молочнокислих бактерій Lactobacillus reuteri Protectis DSM17938), солей для відновлення втрачених запасів води в організмі і цинку. Склад БіоГая ОРС відповідає вимогам Європейського товариства педіатрів, гастроентерологів, гепатологів та нутриціологів (ESPGHAN) та Європейського товариства педіатрів та інфекціоністів (ESPID). Наявність цинку – складової частини ферментів – прискорює відновлення обміну речовин при ацетонемічних порушеннях. Крім того, пробіотик L.reuteri Protectis DSM17938 підвищує активність травних ферментів і зменшує процеси бродіння в кишечнику. Важлива перевага БіоГая ОРС – нейтральний смак розчину, тому дитині легше його проковтнути навіть при нудоті. БіоГая ОРС можна давати дітям віком від 4 місяців.
Профілактика
Профілактика ацетонемічного синдрому – це, насамперед, раціональне харчування. Категорично заборонено давати дитині супи на м’ясному і рибному бульйоні, телятину, м’ясо молодої птиці, субпродукти, копчені та мариновані продукти, річкову рибу (крім відварних судака і щуки), томати, шампіньйони та інші гриби, здобу, чіпси, шоколад, кислі фрукти (вишні, апельсини), йогурт, жирний молочний сир, твердий сир, чорний чай, каву, газовані напої, концентровані соки. Якщо у дитини хоча б раз був цей стан, навіть у легкій формі, не можна її змушувати їсти через силу, перегодовувати. Харчування має бути частим, 5-6 разів на добу.