Закрепи

Закреп у дитини

Закрепи у немовлят і дітей раннього віку досить поширені. Однак норма щодо випорожнення кишечника (дефекації) – річ суто індивідуальна. Зазвичай у немовлят на грудному вигодовуванні кишечник  спрацьовує після кожного прийому їжі (до 6 разів на добу), при штучному вигодовуванні та вживанні твердих продуктів – десь 1 раз на добу або ще рідше. Частота дефекації залежить від харчування, режиму годування і вживання рідини, швидкості засвоєння компонентів їжі тощо. Насправді не так важлива кількість випорожнень у певний проміжок часу, як стан дитини. Якщо вона добре розвивається, набирає вагу, не плаче, добре їсть і спить, то закрепу, мабуть, немає. Напруження дитини перед випорожненням не обов’язково свідчить про те, що в неї закреп.

Як зрозуміти що у дитини закреп?

За поведінкою малюка і вмістом підгузка батькам буває складно зрозуміти, чи є у дитини закреп. Про його появу можуть свідчити менш часті випорожнення, ніж зазвичай, і явний дискомфорт, що їм передує. Дитина втрачає апетит, плаче, кричить, підтягує ніжки до живота. Інколи мати відчуває, що животик дитини твердий. Кал при закрепі відносно сухий, жорсткий, тому важко виходить. Такі ознаки закрепу бувають навіть у тих випадках, коли частота дефекації у межах норми. Про закреп свідчить неповне випорожнення кишечника і вигляд калу: він стає не кашоподібним, а щільним, фрагментованим і сухим.

Більшість закрепів у немовлят функціональні, тобто пов’язані з тимчасовою віковою незрілістю шлунково-кишкового тракту. У міру росту і розвитку дитини вони зникають. Однак зрідка трапляються і органічні закрепи, що свідчать про якусь патологію того чи іншого органу. Органічний закреп завжди супроводжується іншими симптомами: відставанням у розвитку, порушенням поведінки, труднощами з годуванням тощо. Якщо є підозри на органічний закреп, дитину слід негайно показати дитячому гастроентерологу.

Коли дитина дорослішає, починає їсти свіжі овочі та фрукти, багаті на клітковину, зазвичай закрепів не буває. Виняток – діти до 3 років, у яких кількість дефекацій становить менше 6 разів на тиждень.

Що може призвести до закрепу у малюка?

Причин закрепу у немовлят і дітей раннього віку дуже багато і вони досить різні:

  • Генетична схильність до закрепу і незрілість травної системи.
  • Надмірне або недостатнє годування дитини, нестача грудного молока (гіпогалактія у матері).
  • Неправильно підібрана суміш для штучного вигодовування.
  • Порушення штучного вигодовування і питного режиму – надто густа суміш, нестача води в організмі дитини.
  • Проблеми з формуванням мікробіоценозу кишечника, тобто його дисбактеріоз (дисбіоз). Перші лакто- і біфідобактерії дитина отримує від матері. Цей процес може бути порушений через ускладнення при пологах та кесарів розтин. Також дисбіоз розвивається при неправильному харчуванні, інфекційних хворобах, застосуванні різних ліків тощо.
  • Метаболічні порушення – проблеми із засвоєнням їжі організмом.
  • Зневоднення, що можливе через недотримання питного режиму, спеку та високу температуру тіла дитини (лихоманку).
  • Тимчасовий дефіцит ферменту лактази, що розщеплює цукор грудного молока.
  • Неправильне введення прикорму і в завеликій кількості, особливо зернових (каші, макарони), м’яса, яєць.
  • Вроджені вади розвитку та захворювання (хвороба Гіршпрунга) теж стають причинами закрепу, хоча і вкрай рідко.
  • Неправильне харчування жінки, яка годує груддю, – вживання нею завеликої кількості тваринних жирів і нестача в раціоні кисломолочних продуктів, харчових волокон.
  • Прийом жінкою, яка годує груддю, деяких медикаментів.

Допомога при закрепі і профілактика

Батьки, які зуміли розпізнати закреп у дитини, можуть допомогти його позбутися. Насамперед потрібно нормалізувати раціон малюка і мами, що годує груддю, виключити з нього продукти, що можуть спричиняти закреп. Важливо також відкорегувати частоту годувань, розміри порцій і налагодити оптимальний питний режим. Приміром, якщо дитина отримує штучну суміш замість материнського молока, додатково напоюйте її чистою некип’яченою водою між годуваннями (до 100 мл на добу). А коли ваш малюк переходить на тверду їжу, давайте йому розведені фруктові соки, фруктові та овочеві пюре, які збільшать кількість нерозчинних харчових волокон (клітковини) в раціоні. Допомагають при закрепі печені, перетерті, а згодом – і просто нарізані яблука, абрикоси, чорниця, виноград, груші, сливи, чорнослив. Корисно дитині відповідно до віку вживати також перетерті, тушковані та сирі овочі (кабачки, солодкий перець). Якщо в дитини закрепи виникають після рисової, манної, кукурудзяної каші, то слід відмовитися від них і вживати геркулесову або гречану.

Добрий спосіб допомогти при закрепі – прийом пробіотиків, що допомагають організму дитини перетравлювати їжу. Наприклад, краплі БіоГая, що містять захисний штам лактобактерій Lactobacillus reuteri Protectis DSM 17938, сприяють усуненню закрепів. БіоГая можна давати дітям від народження – лише по 5 крапель на день. А дітям від 3-х років для корекції дисбактеріозу кишечника і нормалізації його роботи у пригоді стане БіоГая у таблетках. Для допомоги під час закрепу застосовують також засоби з лактулозою (природна речовина, що є у грудному молоці, як і лактобактерії). Це пребіотик, що є поживою для пробіотичних бактерій у кишечнику (сприяє збільшенню їхньої кількості та активності). Крім того, лактулоза розріджує, розм’якшує кал і полегшує дефекацію.

Для лікування та профілактики закрепів корисні масаж живота і спеціальна гімнастика для вашої дитини. Наприклад, коли малюк лежить на спині, акуратно рухайте його ніжками, імітуючи їзду на велосипеді, щоб допомогти каловим масам просуватися вздовж кишечника до виходу. Для масажу робіть кругові рухи долонею по животу дитини за годинниковою стрілкою. Можна також виміряти відстань на три пальці ширини нижче пупка на нижній лівій стороні живота малюка і ніжно робити натискання, не завдаючи дискомфорту.

Загалом же закреп у дитини – це привід звернутися до педіатра. Він дасть поради щодо харчування, навчить масажу і гімнастики, які покращують моторику кишечника, за потреби призначить ліки (осмотичні проносні, ректальні засоби з гліцерином, рослинними оліями тощо). Ніколи не давайте дитині проносний засіб, не порадившись з лікарем чи патронажною медсестрою.

Неприпустимо також використовувати «народні» методи на кшталт шматочка мила, ватних паличок, які механічно подразнюють пряму кишку. Такі засоби можуть виявитися неефективними, але нашкодять дитині, бо зумовлять подразнення, травмування слизової оболонки. Навіть клізми і мікроклізми не є цілком безпечними, бо відбувається «вимивання» власної корисної мікрофлори дитини з прямої кишки (дисбактеріоз), що шкодить її функціонуванню. Часті клізми заважають формуванню звички і рефлексу до природного випорожнення, кишечник дитини стає «лінивим».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.
You need to agree with the terms to proceed

twenty + twelve =

Меню