Алергія/атопічний дерматит

Атопічний дерматит з’являється, як правило, у дітей першого року життя, у віці 2-3-х місяців (період початку догодовування чи переведення на штучне вигодовування). Раніше його називали діатезом. Інколи дитина його «переростає», але можливо, що він залишиться на все життя. У переважній більшості випадків захворювання починається у віці до 12 років. Дуже зрідка воно виникає не у дітей, а у дорослих людей молодого віку.
Загальні симптоми атопічного дерматиту – це сухість шкіри, поява на ній червоних плям з розпливчастими межами, жорстких «ципок» і свербіж. Якщо вражаються щоки, руки, коліна, то висипка приблизно симетрична з обох боків. У немовлят ураження шкіри локалізується зазвичай на обличчі і волосистий частині голови. У дітей дошкільного віку висипка поширюється на згини ліктів і колін, на руки, спину, шию, скроні тощо. Місця поширення атопічного дерматиту можуть бути суто індивідуальними. Також ознакою атопічного дерматиту у дітей та підлітків часто є хейліт – почервоніння з лущенням та появою тріщин у кутах рота і на губах. У дитячому і підлітковому віці на долонях стає більш вираженим, глибшим малюнок природних ліній, а шкіра на пучках лущиться і тріскається. Більшість дітей з атопічним дерматитом є носіями золотистого стафілококу, який може посилювати шкірні прояви захворювання. Також вони схильні до розвитку герпетичної та грибкової інфекції.
Головна небезпека атопічного дерматиту пов’язана з тим, що шкіра дуже свербить, тому дитина може розчісувати її аж до крові. Інколи розвиваються ерозії, утворюються осередки мокріння. Отже, є велика імовірність приєднання до запального процесу бактеріальних, вірусних і грибкових інфекцій. При атопічному дерматиті знижується здатність шкіри бути надійним бар’єром для внутрішнього середовища організму від різних негативних чинників. Також через атопічні зміни шкіра легко втрачає значну кількість вологи, тобто пересихає, тому може лущитися, тріскатися.

Атопічний дерматит (діатез, дифузний нейродерміт) – це стійке запальне захворювання шкіри алергічної природи, а не тимчасове порушення. Дуже часто воно має спадковий характер – у когось з близьких родичів хворої на атопічний дерматит дитини є або були бронхіальна астма, поліноз, алергічний риніт, також атопічний дерматит. Інколи минає досить багато часу, перш ніж батьки дитини разом з лікарем виберуть методи та засоби, що зменшують або усувають симптоми цього захворювання, щоб малюк міг рости і розвиватися, як здорові однолітки.

Головна причина атопічного дерматиту в малюків – генетична. Саме через спадкові чинники функції верхнього шару шкіри (епідермісу) виявляються порушеними. Однак побутує думка, що атопічний дерматит – це алергічне захворювання. Насправді це хибне твердження. На характерні зміни стану шкіри впливає, насамперед, зменшення в ній вмісту одного із структурних білків – філагріну, а також ліпідів (жирів). Це відбувається не через алергію чи неправильне харчування, а внаслідок вроджених особливостей будови шкіри. Атопічний дерматит порушує, ослаблює епідерміс як першу лінію захисту організму від впливу факторів навколишнього середовища, тому дитина стає більш вразливою до алергенів. Крім того, у частини хворих на атопічний дерматит від народження в організмі збільшена кількість імуноглобулінів Е (IgE), що відповідають за алергічні реакції негайного типу і атопію.
Безпосередньою причиною, що запускає процес появи симптомів атопічного дерматиту та збільшує їхню інтенсивність, може бути той чи інший чинник – пил, побутова хімія, власний піт, шерсть тварин, харчові алергени, цупкий одяг, грибки (пліснява) в оселі, стреси тощо. Відбувається надмірно сильна реакція організму (гіперреактивність) у відповідь на подібні подразники, що проявляється на шкірі.

Лікарі-дерматологи виділяють три стадії перебігу атопічного дерматиту залежно від віку.

Перша стадія – у немовлят (ексудативна стадія), для якої властива поява на шкірі червоних плям з набряком і лущенням, у центрі яких можуть утворюватися осередки з мокрінням, кірочками і лусочками.

Друга стадія атопічного дерматиту спостерігається зазвичай у дітей від 2-х років до підліткового віку (інфільтративна стадія).

Третя стадія, юнацького та зрілого віку, характеризується не тільки свербежем та сухістю шкіри, а й її ущільненням, жорсткістю через розчісування. У дорослих атопічний дерматит (нейродерміт) може мати досить тяжкий перебіг. Однак інколи захворювання закінчується на одній зі стадій і більше не нагадує про себе вже ніколи.

У більшості хворих на атопічний дерматит бувають періоди загострень та ремісій. В одних дітей у період стихання недуги симптоми зникають повністю, а в інших за вухами та біля вух можна побачити тріщинки, почервоніння, що мокнуть та інфікуються. Загострення виникають у відповідь на контакт з алергеном або іншим подразником, після нервування, значного емоційного навантаження. Є і сезонна закономірність: загострення атопічного дерматиту частіше трапляються в осінньо-зимовий період, коли шкіра гірше зволожена, ніж в теплу пору року.

Загострення атопічного дерматиту можливе через дуже різні фактори, такі як потужний стрес, герпес на губах, застуди, кишкові інфекції, носіння одягу з грубої або вовняної тканини, яка механічно подразнює шкіру, велике фізичне навантаження, застосування певного прального порошку для постільної білизни, нового косметичного засобу, вплив високої температури тощо. Часто період загострення стає результатом харчової алергії, яка часто зустрічається у пацієнтів з атопічним дерматитом. Причому реакція на шкірі після вживання певних продуктів може виникати як дуже швидко, так і з відтермінуванням на 6-48 годин. Періоди загострення атопічного дерматиту у дітей та підлітків, як правило, частіше трапляються в холодну пору року, коли працює центральне опалення: внаслідок підвищеної сухості повітря у приміщеннях збільшується втрата води шкірою, тому посилюються прояви атопічного дерматиту. Залежно від віку дитини значення тих чи інших чинників, що провокують загострення, може змінюватися.

Немає одного дослідження або аналізу, за результатами якого можна відразу поставити діагноз атопічного дерматиту. Потрібна сукупність обстежень – огляд дитини, опитування її батьків, проведення лабораторних аналізів, наприклад, визначення основних показників крові, алергенспецифічних імуноглобулінів Е (IgE), інколи навіть роблять біопсію шкіри – беруть її дрібний шматочок для дослідження, проводять шкірні тести для оцінки чутливості до харчових продуктів, провокаційні харчові проби (призначення продуктів, що можуть спровокувати появу симптомів) тощо.

Існують основні (великі) та додаткові (малі) критерії діагностики атопічного дерматиту.

Основні критерії:
• Свербіж шкіри, навіть за мінімальних висипань.
• Типовий вигляд і локалізація висипань: у дітей перших 2 років життя – почервоніння, кірочки на обличчі і зовнішніх розгинальних поверхнях кінцівок; у дітей старшого віку – ураження симетричних ділянок внутрішніх поверхонь кінцівок; у підлітків та дорослих – виражена сухість шкіри, покриті лусочками плями в суглобових згинах, на обличчі і шиї, плечах і в зоні лопаток, по зовнішній поверхні верхніх і нижніх кінцівок, пальців рук і ніг.
• Особиста і/або сімейна історія атопії (наявність інших алергічних захворювань у пацієнта або родичів).
• Хронічний перебіг або з періодичними загостреннями (рецидивами).

Додаткові критерії:

• Підвищений рівень загального IgE і специфічних антитіл, позитивні шкірні тести з алергенами.
• Алергія на певні продукти харчування та ліки.
• Початок захворювання в ранньому віці – до 2-х років.
• Посилення шкірного природного малюнка на долонях і підошовах («складчастість»).
• Білуваті плями на шкірі обличчя та плечового поясу.
• Ущільнення, погрубіння шкіри у вигляді вузлів (папул) на руках.
• Лущення і сухість шкіри (ксероз).
• Неспецифічні дерматити рук і ніг.
• Часті інфекційні ураження шкіри (внаслідок активації стафілококів, грибків, вірусу герпесу).
• Білий дермографізм – у місцях тісного контакту шкіри з одягом, ременями тощо утворюються білі смуги, що можуть свербіти, набрякати.
• Блідість або почервоніння обличчя.
• Свербіж при підвищеному потовиділенні.
• Характерні складки на передній поверхні шиї.
• Темні кола навколо очей (періорбітальна гіперпігментація).
• Екзема сосків.
• Хейліт – запалення шкіри навколо губ, у їхніх кутиках.
• Рецидивуючий кон’юнктивіт – часте запалення очей.
• Конічне випинання рогівки ока (кератоконус).
• Передні субкапсулярні катаракти (патологія очей).
• Непереносимість вовни, одягу з нею, знежирювальних розчинників.

Для встановлення діагнозу атопічного дерматиту достатньо 3 основних критеріїв і не менше 3 додаткових.

Наразі не існує методів лікування атопічного дерматиту або препаратів, застосуваннях яких дало б змогу позбутися цього захворювання раз і назавжди. Однак є методи та засоби, які суттєво покращують стан шкіри і дозволяють тримати симптоми під контролем. Лікування і профілактика атопічного дерматиту ґрунтується на таких засадах:

• Одяг для дитини, який безпосередньо контактує зі шкірою, має бути лише з бавовни.
• Процедура купання дитини має бути нетривалою (не довше 10-15 хвилин), вода – не гарячою, а теплою.
• Бажано встановити фільтр, який зменшує жорсткість води та очищує її від хлору.
• Не можна застосовувати лужні засоби (мило), інтенсивно терти шкіру губкою, мочалкою, рушником.
• Вибирайте засоби для прання без ароматизаторів та фарбників.
• Правильно доглядайте за шкірою дитини – використовуйте емоленти.
• Для усунення свербежу і зменшення запалення шкіри за призначенням лікаря дитина може приймати всередину антигістамінні препарати, а місцево застосовуйте мазі або креми, які містять кортикостероїди.

Місцеві глюкокортикостероїди нині є препаратами першої лінії в лікуванні атопічного дерматиту. Ці креми та мазі знімають запалення, свербіж та почервоніння шкіри, значно покращують якість життя хворої дитини або дорослого. Крім протизапального ефекту, місцеві глюкокортикостероїди зменшують колонізацію шкіри золотистим стафілококом, тому зменшують пусковий фактор періодичних загострень атопічного дерматиту. Якщо є інфекційні ускладнення хвороби, є сенс застосовувати комбіновані засоби, наприклад, глюкокортикостероїд + місцевий антибіотик або протигрибковий компонент.
Системні глюкокортикостероїди (для прийому всередину) лікар може призначити короткими курсами, якщо атопічний дерматит має тяжкий перебіг. Тривалий час приймати такі препарати заборонено, бо вони мають серйозні побічні ефекти – порушення росту, остеопороз, катаракта, лімфопенія.
Науковими дослідженнями підтверджено, що тривале застосування пробіотиків, упродовж від 4-х тижнів, може зменшувати важкість атопічного дерматиту*. Тому з профілактичною метою для зменшення ризику загострень атопічного дерматиту доцільно давати дитині пробіотичні препарати.
Для цього добре підходить шведський пробіотик БіоГая Протектіс краплі, що містить живі корисні штами лактобактерій L.reuteri DSM 17938 і створений саме для дітей від народження. Безпека та ефективність пробіотиків БіоГая доведена у 224 міжнародних клінічних дослідженнях, в тому числі у пацієнтів з алергічними захворюваннями. БіоГая приймають тривалим курсом від 3-х до 6 місяців по 5 крапель 1 раз на добу. Тривалість курсу прийому рекомендовано узгодити з вашим сімейним лікарем.

*Університет здорової дитини Няньковських

Головне у лікуванні дитини з атопічним дерматитом – щоденний правильний догляд за її шкірою. Вона завжди має бути достатньо зволоженою. Для цього використовують емоленти – зволожувальні креми або мазі. Їх наносять після купання дитини на вологу шкіру, попередньо легко промокнувши її рушником, причому постійно, навіть за відсутності видимого запалення. Емоленти сприяють відновленню і підтриманню водно-ліпідного шару і бар’єрних функцій шкіри, усувають свербіж, почервоніння та запалення шкіри. Залежно від форми випуску та рекомендацій виробників їх наносять на очищену шкіру або за 15 хвилин до місцевих глюкокортикостероїдів, або через 15 хвилин після цього.

Дієта при атопічному дерматиті у дітей не допомагає покращити стан шкіри. Такої універсальної дієти навіть не існує, не можна стверджувати, що усім дітям з атопічним дерматитом шкідливо вживати відомі продукти-алергени – коров’яче молоко, курячі яйця, рибу, арахіс, полуницю тощо. Виключати якийсь продукт з раціону дитини треба лише тоді, коли алергія на нього підтвердилася, або якщо його вживання призводить до посилення симптомів атопічного дераматиту. Є інформація про те, що діти з атопічним дерматитом, які дотримувалися сурової обмежувальної дієти без об’єктивних для цього підстав, з часом ставали більш схильними до алергії. Однак слід мати на увазі, що продукти харчування, які підвищують рівень гістаміну, можуть загострювати перебіг атопічного дерматиту.

Якщо ваша дитина страждає на атопічний дерматит, не можна експериментувати з народними засобами, бо це може погіршити її стан. Ускладнення цієї хвороби часто призводять до важких інфекційних захворювань. Майте на увазі, що при атопічному дерматиті не допомагають фітопрепарати для прийому всередину, гомеопатія, масаж, сольові та трав’яні ванни, тривале грудне вигодовування, яке в цілому корисне для дитини, а імуномодулятори можуть завдати шкоди здоров’ю. Не можна розводити аптечні глюкортикостероїди емолентами та іншими кремами, мазями, лосьйонами. Зволоження шкіри та гормональну терапію глюкортикостероїдами слід розділяти у часі, як призначив лікар.